Передача Криму УРСР у 1954 році
Всім нам відомий той факт, що за указом президії Верховної Ради СРСР від 19 лютого 1954 року і закону Верховної Ради СРСР від 26 квітня 1954 року Кримська область перейшла у володіння УРСР. Цю подію приурочили до 300-ліття Переяславської ради. І хоч факт суспільно визнаний, розмови щодо цієї події не затихають до цього часу. Особливо невдоволенні самі росіяни і це зрозуміло, адже до 1954 року Крим належав їм і дуже прикро втрачати таку вигідну за багатьма параметрами територію. Адже,по суті, Кримпереходив у підпорядкування Києву так само відносно, як підпорядковувалася цьому субцентру влади вся Україна. Але жест був зроблений широкий, ось бач, як ми вам довіряємо і як ми цінуємо наших братів українців, що передаємо їм частину нашої землі. Так що ж ви, росіяни, не відповідаєте своїм словам тепер, коли Крим дійсно став особистою власністю України. У вашому лицемірстві ви перечите самим собі. Тим більше, що і тоді передача Криму не була простим подарунком. Навіть тоді все це здійснювалося задля власної вигоди.А причин було декілька, але найголовніша – економічна. Як відомо, у той час у Криму існувало багато проблем. Ще у 1944 почалася криза в зв'язку з масовими депортаціями з території Криму. Загальна кількість вивезеного з Криму люду сягала близько 300 тисяч, доросле чоловіче населення воювало на фронтах і зазнало значних втрат, отже півострів практично обезлюднів. Офіційна статистика свідчить, що за час війни населення в Криму зменшилося вдвічі і до травня 1944 року становило 780 тисяч осіб, а після депортації кримських татар тут лишилося близько 500 тисяч. Якщо говорити образно, то всіх післявоєнних мешканців Криму можна було зібрати на територіях сучасного Сімферополя та Феодосії. У більшості кримських сіл уже влітку не було кому зібрати й мізерні врожаї. У 1950 році порівняно з 1940 роком Крим майже в 5 разів скоротив продаж зерна, в три рази – тютюну, вдвічі – овочів. Люди скаржилися на нестерпні умови життя, погане житло, нестачу харчів, вимагали допомоги. І що в цій ситуації зробило СРСР? Воно перевалило все на плечі України. Адже як зазначив один історик: ""Навіть перебуваючи у складі РРФСР,Кримська область лишалася в економічному просторі України". Тобто Росія віддала Крим Україні, щоб та вирішила всі його проблеми, цим самим не лишаючись вигідної території, ще й зробивши при цьому жест милосердя!Іноді дивуєшся на що спроможні люди у своїх хитрості та лицемірстві. Тим більше не справедливо зараз чути від сучасних росіян, що передача Криму не є законною. Для цих людей хочеться нагадати такі події: 19 лютого 1954 року відбулося урочисте засідання Президії Верховної Ради СРСР за участю керівників законодавчих і урядових органів Росії та України, першого заступника голови виконкому Кримської облради П.Ляліна, а також голів виконкомів Сімферопольської і Севастопольської міськрад Н.Каткова та С.Сосницького. Першим виступив голова Президії Верховної Ради РРФСР М.Тарасов. Вказавши на те, що Крим є немовби природним продовженням південних степів України, він зробив такий висновок: "З географічних та економічних міркувань передача Кримської області до складу братньої Української республіки доцільна і відповідає загальним інтересам Радянської держави". Услід за ним виступив голова Президії Верховної Ради УРСР Д.Коротченко, а потім – О.Куусінен, Ш.Рашидов, М.Шверник та інші члени Президії Верховної Ради СРСР. Обговорення підсумував голова законодавчого органу К.Ворошилов. З'явилося рішення, оформлене відповідним указом. В його тексті буквально повторювалися аргументи з постанови Президії Верховної Ради РРФСР.тож як бачимо, передача Криму є цілком законною дією і всі заперечення по цьому питанню є просто смішними.На останок хотілося б сказати про несправедливе ставлення кримчан до України. Правильно кажуть: добре там, де нас нема. Просто вражає та ворожість та ненависть,з якою вони ставляться до України, особливо враховуючи, що саме за час перебування під владою України їх становище набагато покращилось. Іноді так і хочеться віддати Крим Україні, щоб вони подивились, "яке гірке було їх життя на Україні". Та чи можливо це та чи буде від цього краще самій Україні, ось в чому питання.
Автор : Іванчук Маргарита
