Костянтин Острозький народився у місті Дубно 1526 року. Рід Острозьких був дуже заможним, володів багатьма маєтками, містами і тисячами сіл на Волині, Київщині, Галичині й Поділлі. У двадцять два роки він стає старостою Володимир-Волинським, у 24 - маршалком Волинським, в 1559 році - воєводою Київським, а 1569 року - польським сенатором.
Князь Костянтин Острозький без сумнівів найбільше працював на користь православ’я. Він розумів яке велике значення мають монастирі, в яких він влаштовував друкарні та училища. Зокрема, в Троїцькому Острозькому та в Германському монастирях Підтримуючи православну ієрархію та монастирі він вводив в останніх устав спільного життя. В 1594 р. князь видав в Острозі книгу святого Василія Великого про піст, з передмовою, в якій говориться про переваги монастирського уставу святого Василія Великого перед уставами іновірних монастирів і церковних спільнот. В подальшому князь Костянтин Острозький поступово намагається впроваджувати цей устав в православні монастирі, які знаходились в його володіннях. Все це робилось для більшого згуртування та об’єднання монастирів в дружно діючі спільноти, з якими не так було легко боротись. Таким чином можна було краще протистояти впровадженню унії, чого й домагався поважний шляхтич.
Ще в сімдесятих роках XVI ст. князь Костянтин Острозький запрошує із Угорницького монастиря преподобного Іова Желізо, для влаштування своєї Дубенської Хрестовоздвиженської обителі. Цей монастир, який знаходився на острові, був під пильним доглядом свого патрона й фундатора. А року 1547 князь щедро наділив свого монастиря, а за часу ігуменства Іова ніколи не забував про нього. Так, 15 червня 1599 р. князь Костянтин дав Дубенському монастиреві села Горбачин та Пантелеймон-Климент «з грунтами, полями й городами, що лежать на сіножатях коло болот Горбачинських і річки Іванівської, на яких лежить Вижанка й інші» .
В час Великого посту князь Острозький звичайно перебував у своєму Дубенському монастирі. Скидав з себе світську княжу одежу, а зодягав монашу, і цілий піст жив з монахами. Зрозуміло, що в цей час князь давав монастиреві щедрі пожертви. Духовником його був преподобний Іов .
Також, жертвує в Дубенський Спаський монастир ікону Божої Матері, а в 1592 р. увів в цій обителі устав спільного життя «по законоположенію св. Василия Великого», і хотів влаштувати таким же чином й жіночий Дубенський монастир. В 1602 р. князь наказав впровадити такий же устав і у Дерманській обителі .
Зразу ж після смерті благочестивого князя Костянтина Острозького, в першу суботу Великого посту 13 лютого 1608 р., настало пекло на Волині.
АВТОР: Супруненко Аліна
